Что такое млин по украински
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);Вод. смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть
Что такое млин по украински
1 млин
См. также в других словарях:
млин — сущ., кол во синонимов: 1 • блин (24) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
млин — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
млин — (споруда, у якій розмелюють зерно на борошно); ступак (кінний); вітряк (вітряний); напарошений вітряк (з натягнутим полотном на крилах); коречник, корчак (з наливним колесом); вешняк (водяний, що працює у повідь); плавак (наплавний, похідний);… … Словник синонімів української мови
млин — а/, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії … Український тлумачний словник
млин — Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряки) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх… … Архітектура і монументальне мистецтво
Млинів — іменник чоловічого роду місто в Україні … Орфографічний словник української мови
Млинівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
млин — [5/1] Видоизменённое «блин!» Ругательство, более приличный заменитель нецензурного слова. Молодежный сленг … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
млинівка — іменник жіночого роду діал … Орфографічний словник української мови
млинівка — и, ж., діал. Канал, яким іде вода з річки до млина … Український тлумачний словник
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);Вод. смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть
Что такое млин по украински
МЛИН, а́, ч.
Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.
Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);
Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (І. Нечуй-Левицький);
За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (А. Головко);
* У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати. (О. Корнійчук).
◇ Ли́ти во́ду на млин див. ли́ти ;
(1) Моло́ти язико́м, ні́би млин (д) див. моло́ти;
Язи́к як ло́патень (лопа́та, помело́, млин) див. язи́к ;
(2) Як млин ме́ле, зі сл. говори́ти, тарато́рити і под., зневажл. – не думаючи, не розбираючись, швидко, беззмістовно і т. ін.
Смотреть что такое МЛИН в других словарях:
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
-а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть
Что такое млин по украински
Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.
Смотреть что такое МЛИН в других словарях:
МЛИН, а́, ч.Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії.Порожній млин і без вітру меле (прислів’я);Вод. смотреть
млин (зменшені — млино́к, млино́чок) — споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії; першою такою спорудою були ручні жо́рна (див.); «воловий млин» згадується в середині XVIст.; перші водяні млини в Україні згадуються в XIVст.; вітряки́ (див.) з’являються в Україні в XVIст.; у народі казали, що «млинок — Божий дарок», бо вірили, що Бог зробив млин, щоб допомогти людям молоти зерно, а чорт — тартак; традиційний об’єкт образного переосмислення, тому кажуть: «Без води млин не меле», «Вода на мій млин», «Лити воду на млин», «Добрий млин усе змеле», «Порожній млин і без вітру меле»; здавна млин пов’язують з нечистою силою, тому кажуть: «Це млин тільки чортам табак молоти»; жартують: «Був та нема та й поїхав до млина». Є у млині, та не в мене (прислів’я); Не тоді до млина, коли вітру нема (М. Номис); На річечці якійсь маленькій Стояв собі шинок (Є. Гребінка); Млиночок — всьому віночок (М. Номис). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 371. смотреть
Споруда для розмелювання зерна. У старовину М. споруджувалися водяними, вітряними (докл. див. вітряк) і земляними (докл. див. топтак). Водяні в Україні існували двох типів: наплавні й стаціонарні. Перші зводили на великих річках, розміщуючи їх на човнах. У стаціонарних М. оберталось закріплене на горизонтальному валу колесо-привод, надаючи енергію механізму для розмелювання зерна. Через влаштування пристроїв з нижнім і верхнім боєм спостерігалось два підтипи. У М. з нижнім боєм використовувалась природна течія річки, з верхнім — вода по жолобах подавалась зверху, падала на лопати-ковші, обертаючи колесо-привід. Загалом водяні М. відзначались надзвичайним розмаїттям конструктивних вирішень і зовнішнього вигляду. Крім означених стаціонарних існували: млини ладейні — плавучі, влаштовані на човнах («ладьях» — російською мовою); млини мутовки — найпростішої конструкції, оскільки колесо і жорно закріплялись на загальному вертикальному валі. смотреть
млин 1. млин◊ диявольський млин іст. місце на Личакові, якому приписували присутність диявола: На Личаківській горі, де тепер парк, стояла руїна, звана “диявольським млином”. Якийсь промисловець хотів використати личаківські вітри й побудував тут із каміння й цегли вітряк. Але вітер ламав все крила, і власник скоро відрікся від свого млина, залишився порожній будинок, і личаков’яни бачили в ньому диявольську оселю. Це місце 1884 року почали засаджувати деревами – смереками, соснами, березою, й так з часом виріс гарний Личаківський парк (Крип’якевич)||чортів млин ◊ чортів млин = дия́вольський млин ♦ млин без води́ не ме́ле про життя без достатку (Франко) 2. вул. слідство (ст) ◊ бра́ти до мли́на вул., злод. видати спільника; втягнути у слідство (ст)|| = всипати. смотреть
МЛИН, а, ч. Споруда, що розмелює зерно на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та ін. енергії. Порожній млин і без вітру меле (Укр.. присл. 1955, 187); Водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (Н.-Лев., І, 1956, 51); За городами, мабуть, біля мосту, важко чмихав паровий млин (Головко, II, 1957, 18); * У порівн. [Вітровий:] У нього язик, як млин, нікому слова не дасть сказати… (Корн., II, 1955, 214). ◊ Ли́ти во́ду на млин чий див. ли́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 764. смотреть
Бувай здоров, коли змолов, а як іще ні, то сиди в млині.Коли зробив своє діло, то забирайся і не заваджай, а як ні, то зажди.Вода на мій млин.Мені це н. смотреть
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стої. смотреть
Вітряк, вітрячок, драчка, жорна (ручні), млинарня, млинок, кормилюд (у загадці), круподерня, крупорушка, плавак (водяний млин)Фразеологічні синоніми: в. смотреть
млин «мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. мли̏н, словен. mlȋn, чеш. mlýn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. смотреть
Mill, grist millводяний млин — watermillмлин-вітряк — windmillце вода на наш млин перен. — it brings grist to our mill
«мельница», зап., южн. (Даль), укр. млин, сербск.-цслав. мълинъ, сербохорв. млин, словен. mlin, чеш. mlyn, слвц. mlyn, польск., в.-луж., н.-луж. myn.Заимств. из д.-в.-н. mulin или из источника последнего – народнолат. molinum; см. Мейе, МSl 14, 373; Решетар, AfslPh 36, 541; Мi. ЕW 186. смотреть
імен. чол. родумельница сущ. жен. рода
(ручний) жорна; (вітряний) вітряк; (водяний, з наливним колом) з. коречний млин, коречник, корчак, (що діє лише весною) з. вешняк; (на крупи) драч, крупорушка, круподерня; млинок. смотреть