Что такое куля на украинском
Что такое куля на украинском
імен. жін. роду пулявід слова: куль імен. чол. роду сноп
Смотреть что такое КУЛЯ в других словарях:
КУ́ЛЯ¹, і, ж.1. матем. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра.Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворе. смотреть
◨ КУЛЯ, и, ж.Круглое тело, шар.Глобус. Тѣло со всѣх сторон круглое, каково есть мячь, по руски Куля. Мн. миров 50.||◄Пуля, ядро.Желѣзные и свинцовые ку. смотреть
I(сферичне тіло) ball; globe, sphere, orb; (кегельбану) bowlземна куля — the globeповітряна куля — balloonII(для стрільби) bullet, projectileтрасувальн. смотреть
I【阴】 球; 球体Земна куля 地球Повітряна куля 气球II【阴】1) 弹头, 子弹2) 旧 炸弹; 炮弹
МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спир. смотреть
Куля Акилина, Вукол Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский.2011.
[kul’a]ж.1) kulaземна куля — kula ziemska мат.2) kula, pocisk військ.
ку́ля 1. вул., знев. нога (ст)|| = «ґєра»◊ да́ти по ку́лях 1. допекти (ст) 2. побити (ст): “Ми маєм там і дати їм по кулях”, – закінчує з тріюмфом малий, бо бачить, що його новина зробила враження (Лисяк)|| = вигаратати 2. протез (ср)||куляс 3. вул. хліб (ст). смотреть
Ку́ля:— дерев’яна нога, милиця [VI]— костур [51]— костур, саморобний протез [16]— милиця, костур [15;II]
Куля і в церкві чоловіка найде.Від смерті не втечеш.Куля розуму не має.Куля летить туди, куди стріляють.
Множина точок простору, відстань яких від заданої точки Р (центру к.) не перевищує постійного числа r (радіуса к.); об’єм к. V = 4πr3/3; площа поверхні. смотреть
куля ку́ля»пуля», южн., зап.; укр., блр. ку́ля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kûlе «шар, пуля»; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гётце 291.
«пуля», южн., зап.; укр., блр. куля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kulе «шар, пуля»; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гетце 291.
сфера; (вогнепальна) о. дев’ять грам; Д. милиця; кулька.
Что такое куля на украинском
1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі.
2) Предмет, що має таку форму. Земна куля.
Куля-зонд — гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для дослідження атмосфери.
Куля-пілот — гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ для визначення швидкості й напрямку вітру.
Смотреть что такое КУЛЯ в других словарях:
КУ́ЛЯ¹, і, ж.1. матем. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра.Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворе. смотреть
імен. жін. роду1. геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра2. предмет, що має таку формушар сущ. муж. рода3. маленький свинцев. смотреть
◨ КУЛЯ, и, ж.Круглое тело, шар.Глобус. Тѣло со всѣх сторон круглое, каково есть мячь, по руски Куля. Мн. миров 50.||◄Пуля, ядро.Желѣзные и свинцовые ку. смотреть
I(сферичне тіло) ball; globe, sphere, orb; (кегельбану) bowlземна куля — the globeповітряна куля — balloonII(для стрільби) bullet, projectileтрасувальн. смотреть
I【阴】 球; 球体Земна куля 地球Повітряна куля 气球II【阴】1) 弹头, 子弹2) 旧 炸弹; 炮弹
МИ́ЛИЦЯ, КО́СТУР, КОСТУРЯ́КА розм., КУ́ЛЯ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має (Т. Шевченко); За возами, спир. смотреть
Куля Акилина, Вукол Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский.2011.
[kul’a]ж.1) kulaземна куля — kula ziemska мат.2) kula, pocisk військ.
ку́ля 1. вул., знев. нога (ст)|| = «ґєра»◊ да́ти по ку́лях 1. допекти (ст) 2. побити (ст): “Ми маєм там і дати їм по кулях”, – закінчує з тріюмфом малий, бо бачить, що його новина зробила враження (Лисяк)|| = вигаратати 2. протез (ср)||куляс 3. вул. хліб (ст). смотреть
Ку́ля:— дерев’яна нога, милиця [VI]— костур [51]— костур, саморобний протез [16]— милиця, костур [15;II]
Куля і в церкві чоловіка найде.Від смерті не втечеш.Куля розуму не має.Куля летить туди, куди стріляють.
Множина точок простору, відстань яких від заданої точки Р (центру к.) не перевищує постійного числа r (радіуса к.); об’єм к. V = 4πr3/3; площа поверхні. смотреть
куля ку́ля»пуля», южн., зап.; укр., блр. ку́ля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kûlе «шар, пуля»; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гётце 291.
«пуля», южн., зап.; укр., блр. куля. Через польск. kulа – то же из ср.-в.-н. kulе «шар, пуля»; см. Мi. ЕW 145; Клюге-Гетце 291.
сфера; (вогнепальна) о. дев’ять грам; Д. милиця; кулька.
Что такое куля на украинском
1 куля
См. также в других словарях:
КУЛЯ — жен., южн., зап. пуля. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Куля — Акилина, Вукол Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… … Український тлумачний словник
Куля — (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического … Большая советская энциклопедия
КУЛЯ — (Kula), Витольд (р. 1917) польск. историк экономист. Окончил Варшавский ун т. Руководитель отдела (сектора) Ин та истории Польск. АН, проф. Варшавского ун та. Автор работ по социально экономич. истории Польши, особенно феод. и раннекапиталистич.… … Советская историческая энциклопедия
куля — [ку/л а] л і, ор. леийу … Орфоепічний словник української мови
куля — Куля: дерев яна нога, милиця [VI] костур [51] костур, саморобний протез [16] милиця, костур [15;II] … Толковый украинский словарь
куляґа — ґы, ж. Вр. 1. Милиця. 2. Людина, кулгава на ногу … Словник лемківскої говірки
Куля Витольд — Куля (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического… … Большая советская энциклопедия
Что такое куля на украинском
Смотреть что такое «куля» в других словарях:
КУЛЯ — жен., южн., зап. пуля. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Куля — Акилина, Вукол Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
куля — I і, ж. 1) Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра. Радіус кулі. Поверхня кулі. 2) Предмет, що має таку форму. Земна куля. •• Ку/ля зонд гумова куля, яка наповнена воднем і випускається у вільний політ із приладами для… … Український тлумачний словник
Куля — (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического … Большая советская энциклопедия
КУЛЯ — (Kula), Витольд (р. 1917) польск. историк экономист. Окончил Варшавский ун т. Руководитель отдела (сектора) Ин та истории Польск. АН, проф. Варшавского ун та. Автор работ по социально экономич. истории Польши, особенно феод. и раннекапиталистич.… … Советская историческая энциклопедия
куля — [ку/л а] л і, ор. леийу … Орфоепічний словник української мови
куля — Куля: дерев яна нога, милиця [VI] костур [51] костур, саморобний протез [16] милиця, костур [15;II] … Толковый украинский словарь
куляґа — ґы, ж. Вр. 1. Милиця. 2. Людина, кулгава на ногу … Словник лемківскої говірки
Куля Витольд — Куля (Kula) Витольд (р. 18.4.1916, Варшава), польский историк экономист. Окончил Варшавский университет; с 1950 профессор этого университета. Автор работ по социально экономической истории Польши, особенно феодального и раннекапиталистического… … Большая советская энциклопедия
Что такое куля на украинском
КУ́ЛЯ¹, і, ж.
1. матем. Геометричне тіло, утворене обертанням кола навколо свого діаметра.
Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворено (з наук. літ.);
Маючи можливість знайти об’єм кулі, радіус сфери можна розрахувати за допомогою води і мензурки (з наук.-попул. літ.);
Відрізок, що з’єднує центр кулі з точкою, в якій куля дотикається до площини, перпендикулярний до цієї площини (з навч. літ.);
Об’єм кулі в півтора разу менший від обсягу описаного навколо нього циліндра, а поверхня кулі в півтора разу менша повної поверхні того ж циліндра (з навч. літ.).
2. Предмет, що має таку форму.
Дві блакитні бані зіллялись в одну величезну кулю, оперезану чудовим поясом темно-зелених дерев, білих хат, чорних тинів (М. Коцюбинський);
Надщерблена куля місяця, випливши з-за лісів, викочується на зоряні простори неба (В. Козаченко);
* Образно. Цi навiснi згадки, як краплi живого срiбла, чiплялись одна одної й виростали у велику кулю, що пiдступала ближче й ближче (Б. Антоненко-Давидович);
* У порівн. У діда з очей аж дві сльози викотились, як дві срібні кулі, аж брязнули, ударившись об кам’яний поміст (О. Стороженко).
Сміливого і куля не бере (прислів’я);
Чорнота подався далі з полком, не встояв проти густих куль з шляхетських рушниць (І. Нечуй-Левицький);
Не кулі підтинають стебло, а перехитує ним перепел, співаючи в радості (М. Стельмах);
Навіть при місяці видно у кам’яному хресті дірки від куль (М. Вінграновський);
Тут убивали кулею в потилицю, причому це могло вважатися виявом найвищого милосердя після всіх попередніх циклів з колючими дротами (Ю. Андрухович);
* У порівн. Гули хрущі та літали, як кулі (М. Коцюбинський).
До половини підкопала [дівчина] стіну, Підклала кулю розривну під неї, А потім добула вогню і запалила (Леся Українка).
5. у знач. присл. ку́лею. Дуже швидко.
Дехто з колобродiвчан, побачивши перед носом тацю для пожертвувань, кулею падав ниць i починав самозабутньо хреститися (Р. Андріяшик);
Аліска, виючи, кулею метнулась до кімнати, з розмаху пробуючи захлопнути двері (Любко Дереш).
(1) Випадко́ва (заблу́кана, сліпа́) ку́ля – куля, що влучила в кого-, що-небудь без попереднього прицілювання.
Від переправи долітала вже густа стрілянина, і якась заблукана куля пролетіла над його головою (П. Панч);
В одному з вікон виднілася кругла дірочка – слід випадкової кулі (А. Шиян);
Кілька хвилин тому впав, скошений сліпою кулею, його давній приятель (Ю. Бедзик);
Випуска́ти / ви́пустити ку́лі (снаря́ди, мі́ни і т. ін.) див. випуска́ти ;
Обсипа́ти / обси́пати ку́лями див. обсипа́ти.
△ (2) Земна́ ку́ля – планета Земля.
Земна куля оберталася в порожнечі (О. Довженко);
Світ змінив своє обличчя, космічні бурі пронеслись над земною кулею (В. Домонтович);
(3) Ку́ля дум-ду́м – розривна куля зі зміщеним центром, що завдає тяжких поранень.
На Монті Гропі в Альпах куля дум-дум розторощила кістку моєї правої ноги (У. Самчук);
(4) Пові́тря́на ку́ля – Те саме, що аероста́т.
Не крила Ікара підняли перших хоробрих у небо, а незнані в природі повітряні кулі (М. Дашкієв);
Для вивчення атмосфери дослідники піднімаються на повітряних кулях, літаках, стратостатах (з навч. літ.).
◇ Не бере́ (не ві́зьме) ніщо́ (воро́жа ку́ля, лиха́ годи́на і т. ін.) див. бра́ти;
Під ку́лі йти / піти́ див. іти́;
Підставля́ти / підста́вити го́лову (лоб, ло́ба і т. ін.) під ку́лю див. підставля́ти;
Пусти́ти собі́ ку́лю в лоб (в ло́ба, в го́лову, в скро́ню) див. пуска́ти ;
(5) Хоч ку́лю в лоб – уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін.
КУ́ЛЯ², і, ж., діал.
Кілька день [днів] по тім старий Дан, почувши про мудрощі свого сина, прийшов, штильгукаючи на кулях, на те поле, де Біль орав (І. Франко);
– Ну, нехай подужаю [подужчаю]! Як відріжуть лікарі ногу, то ще б якось на кулі ходив (Л. Мартович).